К-сть сторінок: 8 || Розмір архіву: 8 Кб

МИ ЗАПРОШУЄМО ГОСТЕЙ. Чого ми ходимо в гості? Насамперед поспілкуватися. В святковий стіл потрібен для того, щоб веселіше було розмовляти.
Радість і розкіш щирого людського спілкування – основа гостинності. Одних приваблюють гомінкі дискусії «про життя», другим до серця тиха бесіда, треті полюбляють частування, після якого можна поспівати, потанцювати, пожартувати.
Неодмінною умовою всього цього є привітність та щирість господарів і гостей. Без них не зарадять ніякі правила поведінки за столом.

К-сть сторінок: 9 || Розмір архіву: 11 Кб

Насамперед декілька слів про термінологію. Термін «етика» походить від давньогрецького «ethos», яке ще в Гомера означало місце перебування, спільне житло. Згодом, однак, у слові етос почало переважати інше значення: звичай, вдача, характер. Античні філософи використовували його для позначення усталеного характеру того або іншого явища. Зокрема, йдеться про етос першоелементів дійсності (Емпе-докл), людини (Піфагор, Демокріт, Геракліт, Крітій) тощо.

К-сть сторінок: 4 || Розмір архіву: 5 Кб

План.

1. Етикет телефонної розмови.
2. Телефон – ваш вірний помічник.
3. “Я вам пишу, чого ще більше...”


Вважається непристойним телефонувати до восьмої години ранку і після дев’ятої години ранку і після дев’ятої години вечора, якщо на це не потрібно крайньої необхідності.
Якщо приходиться телефонувати малознайомим людям подивіться на годинник, чи підходить час для дзвінка.
Коли ви телефонуєте близьким людям, вибрати годину для дзвінка легше. Ви знаєте коли вони приходять з роботи чи з занять, які передачі дивляться по телевізору, коли прогулюють собаку. Це і полегшує вибрати годину для дзвінка.

К-сть сторінок: 10 || Розмір архіву: 9 Кб

План:

І. Внутрішня краса, внутрішня культура. Етикет, як культура поведінки.

ІІ. Зовнішня культура людини, як вираз її культури почуттів, зовнішнього вигляду.

ІІІ. Стиль поведінки людини на роботі, в побуті залежно від особливостей віку, оточення, місця роботи.

К-сть сторінок: 11 || Розмір архіву: 23 Кб

План:

1. Мода як соціально-історичне явище. Історія костюма. Мода і рівень розвитку виробництва. Мода і естетичний смак. Унікальність і стандартизація сучасного одягу.
2. Одяг готового пошиття і особистий смак. Різновидність одягу: національний, робочий, домашній, спортивний, форма, дійовий костюм, класичний, святковий, дитячий одяг. Молодіжна мода: універсальність, зручність, практичність. Стилі одягу: народний і класичний, спортивний. Колір, силует, об’єм одягу. Кольорова гармонія, стильова єдність і різноманітність одягу.
3. Взуття, його види. Догляд за взуттям.
4. Косметика, види макіяжу (вечірній, денний). Помірність у використанні.
5. Парфумерія, зачіска, індивідуальний стиль і мода.
6. Гігієнічні вимоги до одягу.
7. Догляд за одягом, акуратність, чистота одягу як вироблення естетичного смаку людини.

К-сть сторінок: 10 || Розмір архіву: 10 Кб

"Наноси візити не попереджаючи, і ти довідаєшся, що про тебе думають", - говорить французька приказка. Дійсно, обличчя людини, що нам у таких випадках відкриває двері, буває часом дуже виразним, хоча слідом за цим хазяїн і вітає нас словами: "Дуже приємно, проходьте, будь ласка".
У сучасному житті, заповненої безліччю справ і обов'язків, несподіваний візит майже завжди заподіює занепокоєння. Тому візити без попередження припустимі лише у випадках крайньої необхідності.

К-сть сторінок: 11 || Розмір архіву: 11 Кб

На дошці записано: “Слово лікує, слово і ранить”.

К-сть сторінок: 5 || Розмір архіву: 6 Кб

Що таке лінощі, пояснювати нікому не треба. Для школяра, його батьків і вчителів це справжнє лихо. І, як кожне лихо, воно має свої причини. Ледарем ніколи не стає той, хто змалку навчився долати труднощі, хто усвідомлює, що в житті ніщо нікому легко не дається. І за все тяжко розплачується той, хто звик до неробства і марнування часу, до того, що за нього все роблять старші, кому здається, що він житиме вічно у світі дитячих розваг і забаганок. Ледарство виростає з неробства й безтурботності.

К-сть сторінок: 7 || Розмір архіву: 7 Кб

Подарунки, а точніше кажучи - звичай робити подарунки міцно ввійшов у наш побут. Крім сімейних дат (день народження, річниці весілля, одержання диплома й ін.), "подарунковими" днями давно вже стали загальнонародні свята (наприклад, Восьме березня), багато календарних дат (Новий рік) і т.д..
Прийнято робити невеликі подарунки родичам і близьким знайомим, коли приїжджаєш із закордонної чи іншої подорожі (такі подарунки називають сувенірами); прийнято захоплювати із собою для подарунків які-небудь приємні дріб'язки, коли ви йдете в гості в родину, де є діти; завжди доречний букет квітів для господарки будинку, куди ви запрошені.