К-сть сторінок: 13 || Розмір архіву: 25 Кб

Норматив капіталу комерційного банку (НІ). Капітал банку складається із суми основного капіталу (капітал 1-го рівня) та додаткового капіталу {капітал 2-го рівня) за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів.
Під час розрахунку загальної суми капіталу, не відкоригованої на основні засоби (Кі) розмір додаткового капіталу не повинен перевищувати розміру основного капіталу.
Норматив капіталу встановлюється для функціонуючих та новостворюваних банків, зареєстрованих Національним банком України до 1 січня 1997 р. у сумі, еквівалентній 1 млн екю (євро), з поступовим нарощенням до 5 млн екю до 1 січня 2005 р.
Для забезпечення реальної капіталізації банківської системи України встановлюється, що залежно від розміру капітал банків поділяється на три категорії.

К-сть сторінок: 15 || Розмір архіву: 16 Кб

Під грошово-кредитною політикою розуміють комплекс взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк. Часто її називають монетарною, чи грошовою, політикою.

К-сть сторінок: 26 || Розмір архіву: 62 Кб

Система електронних платежів Національного банку України — це загальнодержавна платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків у електронній формі між банківськими установами (та їхніми філіями) як за дорученнями клієнтів банків, так і за зобов 'язаннями банків один перед одним на території України.

К-сть сторінок: 19 || Розмір архіву: 238 Кб

Державне казначейство України працює сьогодні на принципах, прийнятих для банківської системи. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.1999 року № 1721 воно набуло статусу учасника системи електронних платежів Національного банку України. Тому доцільно розглядати його діяльність в контексті учасника Системи електронних платежів НБУ.
Система електронних платежів Національного банку України (надалі - СЕП НБУ) - це загальнодержавна платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банківськими установами (та їх філіями), як за дорученням клієнтів банків, так і за зобов'язаннями банків один перед одним на території України.

К-сть сторінок: 12 || Розмір архіву: 12 Кб

Головною функцією банківського нагляду є виявлення проблемних банків і застосування відповідних заходів щодо них.
З погляду розумного (пруденційного) банківського нагляду проблемним є банк, який демонструє можливість чи вірогідність банкрутства; банкрутство банку може зумовити одна з двох класичних причин:
неплатоспроможність, що означає відсутність у банку достатньої кількості активів, щоб виконати свої зобов'язання. Іншими
словами, коли банк відчуває дефіцит власних коштів (має від'ємний капітал), він визнається неплатоспроможним;
неліквідність, тобто банк не у змозі виконати свої зобов'язання перед вкладниками чи кредиторами.

К-сть сторінок: 11 || Розмір архіву: 13 Кб

Реєстрація і ліцензування банків — найважливіші функції банківського нагляду. Вони покликані обмежувати або розширювати банківську діяльність згідно з вимогами чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України.
Реєстрація банку — це момент відповідного запису у «Республіканській книзі реєстрації банків і кредитно-банківських установ». Він означає створення згідно з чинним законодавством специфічної юридичної особи — банківської установи. Зворотний процес — викреслення реквізитів банку з Республіканської книги — свідчить про те, що банк як юридична особа перестав існувати.

К-сть сторінок: 15 || Розмір архіву: 16 Кб

Актуальність. В останній час споживче кредитування набуває все більшої актуальності. Повзано це з тим, що всі ланки суспільства прагнуть ефективно функціонувати, а без розвитку всіх напрямків банківської інфраструктури, насамперед споживчого кредитування, не можливий нормальний розвиток суспільства, а саме всіх його категорій (верств населення).

К-сть сторінок: 10 || Розмір архіву: 9 Кб

В останні десятиріччя центральні банки країн із розвинутою ринковою економікою віддають перевагу такому інструменту грошово-кредитної політики, як проведення операцій із цінними паперами на відкритому ринку, що відповідає загальній тенденції переважного використання ринкових інструментів регулювання економіки.

К-сть сторінок: 13 || Розмір архіву: 12 Кб

Система електронних міжбанківських розрахунків Національного банку України (СЕП) експлуатується з 1993 р. і на сьогодні в цілому задовольняє вимоги та потреби банківської системи України. Однак ця система розроблена на основі технічного та системного програмного забезпечення, що не відповідає сучасним світовим стандартам для систем подібного класу, а відтак вона не може забезпечити в майбутньому достатню надійність, гнучкість, продуктивність та належний рівень захисту інформації.

К-сть сторінок: 12 || Розмір архіву: 11 Кб

В усіх країнах з ринковою економікою в тому чи іншому вигляді функціонує система банківського регулювання та нагляду. У окремих із них вона існує вже понад століття. Так, у США ця система почала створюватися ще у 60-х роках минулого століття. В останні десятиріччя в постсоціалістичних країнах відбувається реформування банківського сектора, і невід'ємним компонентом цього процесу є становлення системи банківського регулювання та нагляду. Одночасно і в деяких країнах зі сталими банківськими традиціями відбуваються суттєві зміни у концепції побудови цієї системи, передусім у напрямі активізації її діяльності, що пов'язано з глобалізацією.

К-сть сторінок: 14 || Розмір архіву: 14 Кб

1. Економічна сутність і необхідність міжбанківських розрахунків
2 Класифікація і характеристика міжбанківських розрахунків

К-сть сторінок: 16 || Розмір архіву: 22 Кб

План:

1.Національний банк України -центр готівкового обігу
2. Регламентація готівкового обігу на підприємствах і в організаціях
3. Регламентація готівкового обігу в комерційних банках

К-сть сторінок: 29 || Розмір архіву: 19 Кб

План:

1. Відкриття та ведення банками рахунків у національній валюті
2. Розрахункові операції банків
3. Організація готівково-грошового обігу в банківських установах

К-сть сторінок: 10 || Розмір архіву: 10 Кб

Державний зовнішній борг являє собою заборгованість за кредитами (позиками), залученими з іноземних джерел. Він виступає у вигляді зовнішніх фінансових зобов'язань держави перед нерезидентами. Тобто держава виконує роль позичальника або гаранта погашення цих кредитів (позик) іншими позичальниками.

К-сть сторінок: 18 || Розмір архіву: 98 Кб

За джерелами залучення коштів державний борг будь-якої країни поділяється на внутрішній та зовнішній. До складу державного внутрішнього боргу входять позики уряду України і позики, здійснені за безумовної гарантії уряду (за винятком позик на зовнішньому ринку), для забезпечення фінансування загальнодержавних програм.